Як я почав носити сорочки і маринарки

Разом із схудненням відкрився цікавий бонус. На мене став впору одяг, який я придбав раніше, із розрахунком на схуднення. Наприклад, досить гарна маринарка. Сорочки також. От про це і мова

Continue reading “Як я почав носити сорочки і маринарки”

Хочеш схуднути – запитайте мене як

Отже, це сталось. Вже багато хто помітив, що я помітно схуднув. І правда. Я почав приблизно з Нового Року на вазі 101 кілограм і на сьогодні, коли я зважувався пару тижнів тому, було 83. Тобто 18 кіло в мінус. Нічого не може бути приємнішим за це, це я скажу вам відверто. При цьому перші 15 кіл я скинув за 8 тижнів. Як? Читайте далі

Continue reading “Хочеш схуднути – запитайте мене як”

Як я позбавився звички тягати рюкзака

Сьогодні не дуже звична, але цікава тема. Рюкзак. Або сумка. Що це, навіщо і чи потрібно це стильному хлопцеві троха за 40? Якщо коротко і просто: ні. Якщо довго і з поясненнями – читаємо нижче.

Continue reading “Як я позбавився звички тягати рюкзака”

Дивні дівчата: «секса нє будєт!»

Засумовали за Сашом? Я знову тут і продовжуй розповідати казочки про своє життя-буття. Цього разу знов про дівок. Ну, а що ще мене цікавить? 😊 Тема дуже прикольна – дивні дівчата. І про них ми поговоримо зо кілька разів.

Номер один в цьому списку ось такий випадок. Цю дівулю я знаю вже троха часу. Ну, ми приятелювали часами, але не так, шоб якось особливо. Просто колєги, та й по тому. Ще за часів, коли я був не один.

Continue reading “Дивні дівчата: «секса нє будєт!»”

Про відсутність часу і стосунки

Оскільки тепер я – самотній легінь (о ні, ще не вуйко), то одна із розваг – знайомства і тусовки із дівчатами. Дівчата різні бувають. Тому вже якась статистично-об’єктивна картина складається і сьогодні я би поговорив про цікаву штуку – «нема часу» називається.

Continue reading “Про відсутність часу і стосунки”

Чи гей я? Неочікувана відповідь 😊

Знову про сауну. Як я вже казав, час від часу я відвідую цей оздоровчий заклад. Якщо чесно, я люблю робити це один. Просто суцільне занурення в себе. Сидиш собі такий, медитуєш, кілька годин ніхто тебе не чіпає. Власне і ти нікого. Але до мене прив’язався один Телесик. От ми і ходимо до сауни переважно вдвох.

Continue reading “Чи гей я? Неочікувана відповідь 😊”

Курси юних підприєців. Крилов. Дєвочка моя

Перед тим, як я розповім про подію, що відбулась наприкінці мого цікавого джуніоречівментського періоду, ще одна «замальовка».
Палац піонерів свого часу був неймовірним місцем. Там було безліч самих різноманітних гуртків. Шахи, якісь випалювання, театральний гурток (о, ще одна захоплююча історія), циркова студія, якість електротехніки і так далі – без кінця. До речі, наш клас розташовувався в самому модному місці – в цоколі, неподалік від входу.

Continue reading “Курси юних підприєців. Крилов. Дєвочка моя”

Про сауни. Як це відбувається і як я до цього звикав

Вчора гарно повисіли в сауні. Сауна – це особливе місце. Тим більше в Австрії, тим більше – у Відні. Сауну я намагаюсь двічі-тричі на місяць відвідувати, буває, що лиш раз виходить, але тим не менше. Раніше я відвідував сауну в комплексі тут, в центрі міста, але ми знайшли щось краще.

Continue reading “Про сауни. Як це відбувається і як я до цього звикав”

Курси юних підприєців. Гопота

На вулиці був 92 рік. 92 рік, друзі, це не дрібничка. 92 рік – це рік тотального зубожіння (Тимошенка, привіт!) українського, і не тільки, населення. Відповідним чином – страшний розгул злочинності. В тому числі і підліткової. В тому числі і на Печерську. В тому числі і біля Палацу. Кожного вечора, коли ми йшли до трамваю, нам доводилось долати свої внутрішні страхи. Про мене таке складно подумати, але я був, хоч і досить хоробрий (правда, не дурний) авантюрист, але таки трохи ботан. Теж боявся, одним словом.

Continue reading “Курси юних підприєців. Гопота”

Закордонне побачення

Я такий весь намарафетився, душ-муш, бороду підстриг, натягнув тую модню маринарку, сорочку, тухлі, короче, як на випускний. Дорогою купив модний шампусь, скафандри для нього аж но за п’ятнашку, якісь квіти пристойні. Ну і та й порулив до неї у геть не сусіднє село, далеко, одним словом. Дзвоню, сам весь на нерві. Відкриває, вся така томна, в образє і каже:

Continue reading “Закордонне побачення”