Курси юних підприєців. Компьютери, інтернет, економіка і англійська

Коротше, прелюдія вже позаду, тепер про курси. Вони насправді були неймовірно круті. Мабуть, це була найкраща можливість пізнати новітній світ із усих, що були на той момент в Україні. Приміром, я самий найперший із всіх, кого я знаю особисто, побачив, що таке інтернет. І це було реально копець як круто!

Ну, по перше, в ті часи про Вінду в нас взагалі не було чути. Ми вчили Дос, Нортон і інші Лексикони…  Бейсики, Паскалі йшли до купи. Коротше, я освоїв всю цю кухню лише заради того, щоб зрозуміти, як можливо то для розваг використовувати. Ну так, різні Діггери, Принц оф Персія й інші також були в меню.

Але якось нас завели в контору, що розташовувалась в Палаці і цим, вочевидь, компенсувала свою оренду в тому числі, ім’я якої вже не пам’ятаю, але щось дуже круте на ті часи, правда. Так от, нам показали, що таке інтернет. Інтернет на ті часи уявляв собою щось на кшталт Фідо. Тобто вебу ще не було. Була електронна пошта і конференції, так звані «ехи». Це щось типу форумів, але з дуже лаконічним і функціональним інтерфейсом.

Чуваки були торговцями і раділи як діти, що можуть онлайн дивитись ціни на біржах і котировки по акціях. Для нас, 14-річних підлітків це, без можливості пограти в щось, не уявляло з себе жодного інтересу. Але ми уважно слухали і дивились на то. Це справді було неймовірно – доступ до інформації в будь-який час і можливість переправляти один одному данні в умовно необмеженій кількості – по тим часам це було настільки прогресивно, що ми до кінця не усвідомлювали всю ту кухню. Але враження збереглись у мене до цих пір. Я реально був захоплений тою штукою… Але інтернет тоді був дуже важко доступний для приватних осіб.

Ну от. Крім цього у нас був крутий викладач з англійської. Він справді дуже прокачав мене. Того базису вистачило на непоганий вступний тест в дуже круту групу з англійської в Ліцеї, де я вчився пізніше. І взагалі, він дуже багато дав нам, як для того часу і віку. Фактично він познайомив мене з Бітлз. Я дуже радий, що відвідував ті заняття.

Ну і, звичайно, економіка. Це було справді неперевершено для мене, як для хлопця, який на той момент вже двічі або навіть тричі перечитав «Трилогію бажань» Теодора Драйзера. І ці лекції мене справді дуже надихнули на все те, що я робив в подальшому. Нам по пунктах розповідали про те, як і чому працює економіка. Нам давали референси на цікаві книжки, які я до цих пір час від часу переглядаю. Зрештою, для нас зробили змагання з однієї економічної гри на компі. І це був венець, весь сенс всього того, що ми робили цілий рік на заняттях.

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *

 

This site uses Akismet to reduce spam. Learn how your comment data is processed.