Закордонне побачення

Я такий весь намарафетився, душ-муш, бороду підстриг, натягнув тую модню маринарку, сорочку, тухлі, короче, як на випускний. Дорогою купив модний шампусь, скафандри для нього аж но за п’ятнашку, якісь квіти пристойні. Ну і та й порулив до неї у геть не сусіднє село, далеко, одним словом. Дзвоню, сам весь на нерві. Відкриває, вся така томна, в образє і каже:


– шо-та у мєня сєводня галава баліт…
“Дай Бог тобі здоров’я”, – подумав я, а сам побажав всіляких ніштяків в особистому житті, пішов до авта, гуркнув дверцятами й чкурнув назад в темноті із мирихтячими червоними світлячками дорогою. Більше у нас зв’язку й електронного не було. Лиш раз якось відправив повідомлення, помилившись отримувачем, коли колєзі висловлював свою думку про Савченко:
– ‎бач, яке курво!
Але на тій стороні екрану не відповіли

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *