Чи гей я? Неочікувана відповідь 😊

Знову про сауну. Як я вже казав, час від часу я відвідую цей оздоровчий заклад. Якщо чесно, я люблю робити це один. Просто суцільне занурення в себе. Сидиш собі такий, медитуєш, кілька годин ніхто тебе не чіпає. Власне і ти нікого. Але до мене прив’язався якийсь Телесик. От ми і ходимо до сауни переважно вдвох.

Оскільки найкраща сауна – чоловіча, то ми й туди ходимо. Ну, звичайно, Відень, Європа і в чоловічій сауні, чисто візуально, приблизно половина відвідувачів – хлопці, які не дуже люблять дівчат. Але мене, точніше, нас, це аж ніяк не обходить. Не знаю, як у ваших краях, а в місті, де ми живемо, сексуальні вподобання особи цікавлять лише цю особу. Ну і ше одного-двох, в залежності від вподобань. Ну може ще трохи більше. Але не більше. Не всіх. Ну незнайомих точно нє. Ну, крім окремих випадків, може. Коротше нікого!

Так от. Якось Телесик перегрівся і собі десь обмінював тепло на холод. А мені навпаки хотілось трохи додати жару. Ось я і пішов один до парилки. При цьому було досить пізно і в парилці я опинився один. Я люблю це найбільше. Ліг собі і лежиш, весь собі десь в думках. І голий. І тепло. Круто, отже.

Заходить один. Привітались. Сів. Другий. Так само. При тому, вони не знайомі один з одним. Слід зауважити, що зазвичай, як я вже писав, пристойні люди в парилці не розмовляють. Але коли дуже мало людей, то це буває. Норм. І як дивно, не напружує.

Діалог з першим:

  • Привіт
  • Хелоу, – я не очікую якихось особливих проблем – навіть у парилці люди часто вітаються з оточуючими.
  • Чим займаєшся?
  • Кавою, – ну а шо ше?
  • Стривай, це ж ти Саша із Пільграму.
  • Точно!, – сказав я, але напружився, ну це вже не входило у мене в плани світити принадами знайомим чоловікам або тим, хто мене знає…
  • Я ж в тебе каву пив!

І я такий припух. Ну бліііііііііііін….

Тут в діалог додається другий:

  • О! Точно, ти ж Саша із Фенстеру!
  • Так, – відповів я, вже без особливого ентузіазму… Вечір вже припиняв бути нудним і спокійним
  • Круто, я в тебе каву пив, у нас взагалі весь офіс в захваті!

«Ну», – думаю, – «тепер і до сауни толком не сходиш. Блін, я ж ніби ніяка не Кончіта Вурст, щоб мене по саунах впізнавати». А тим часом, саме цікаве лише починалось.

Перший:

  • А це ти із своїм приятелем?

Тут варто пояснити. Справа в тому, що в Австрії, та і в Європі, «приятель», або «приятелька», це не «товариш» або «друг», по нашому, а «коханець». Для визначення «друга» в німецькій використовується більш складна форма, яка дослівно звучить дещо дивно – «друг від мене». А просто «друг», це зовсім не «друг».

В цей час у мене в голові пробігла величезна кількість думок і варіантів відповіді, я за півсекунди проаналізував, що мені варто відповісти. За мить відповідь була готова:

  • А, так. Ага, він, так
  • Ви личите один одному, – не дивлячись на те, що фраза по суті була цілком для мене неприродньою, я все ж зрозумів, що дав правильну відповідь.
  • Ага, дякую, – я реально не знав, як себе поводити в цій ситуації…
  • Ну тепер, ми знаємо, куди ходити по каву в центрі, – і це був той джек-пот, який падає несподівано

Справа в тому, що у людей з подібними вподобаннями є великі і розвинені спільноти. І вони почасти відвідують місця, де їм комфортно. І якщо таке ком’юніті починає кудись ходити, то заклад автоматом отримує немалу кількість дуже лояльних клієнтів. Із відповідною репутацією, звісно, але все ж.

Як не дивно, хлопців із такими захопленнями в наступні тижні значно побільшало. Я навіть здивувався. Так швидко. Ось так, гра слів стала при нагоді в справі збільшення кола постійних відвідувачів.

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *