Як я почав носити сорочки і маринарки

Разом із схудненням відкрився цікавий бонус. На мене став впору одяг, який я придбав раніше, із розрахунком на схуднення. Наприклад, досить гарна маринарка. Сорочки також. От про це і мова

Я став носити сорочки і піджаки. Це круто. Ти – інша людина. До цього я носив лиш футболки, светри і кенгурушки. Я всіма фібрами тонкої душі не перетравлював сорочки і маринарки. Ще й туфлі. Фу, ой – фу!

Но от налізли вони на мене. Мені сподобалось. Дівчата, ба – жінки стали на мене дивитись інакше. Моя приятелька вважає, що це я став це помічати, усвідомлюючи, що я змінився, що, мовля, раніше так само було. Але я знаю, що це не так. Дівчатам подобаються впевнені в собі хлопці, які ще й в сорочці і стильному піджаку. Ось я такий.

Ну, насправді, перший час було дуже приємно ловити на собі погляди дівчат. Це тішить. До слова, потім швидко до цього звик і вже байдуже.

Ну от. Ще цікаво. Я, на хвилі захоплення собою, придбав кілька нових сорочок. Класних. Але за пару тижнів з’ясувалось, що я досить швидко зменшився на 2 розмірі. Капець. Це означає, що сорочки пішли на склад довгого зберігання. Мо подарую комусь. Або просто викину. Бо я купив сорочки на два розміри менше. Ще й штані. Теж на два розміри менші. І тут вже дійсно всі помітили, що я схуд. Це було круто.

Але це лише початок історії. Тепер я знов зменшився на 1-2 розміри. ЗНОВ!!! Знов треба купувати нові сорочки і штани. ЗНОВУ! Тепер те, що було на 2 розміри менше на мене – велике. А я лише по пару разів все вдягнув!

Ще я придбав собі нового піджака формату скіні слім. Це означає, що він заталений і дуже вузький. На межі L і M. І він трохи з трудом застібався. Ну і був дуже в обтяжку. Дуже. Тому я його не застібав. Справа в тому, що з-за статури, плечей, я заручник L, бо в M я взагалі не влажу. Тому єдиний вихід в моїй теперішній вазі, щоб не ходити в балахонах – це сліми, і вже скіні сліми, бо інакше це все дуже кумедно. Так от, цей піджак тепер вільно застібається. І це вже лячно, так як я планую ще 3-4 кіла скинути…

Ще от взуття. З цим величезні проблеми. У мене 46 розмір і знайти щось не із шкіри, гарне і зручне – дуже складно. Але я передивляюсь, що є у що може мені підійти. Як тільки щось цікаве буде – обов’язково поділюсь інформацією. Але взуття, скажу відверто, теж дуже важлива річ у гардеробі. Просто кроси – це вже глибоке минуле.

Ну то вже таке… Головне в цьому випуску те, що я щільно перейшов на сорочки. Це справді дуже круто. Люди сприймають мене геть по іншому. Одного разу відвідувачка моєї кав’ярні замовила каву, взяла її, пішла і за кілька секунд повернулась назад, сказавши: «ви знаєте, різні люди мені готували каву. Але ще ніколи гарний джентльмен в сорочці і гарній маринарці». Можливо, я й сам це відчував, і саме тому вона мені це сказала. Але це було дуже приємно. Ну дуже. Правда.

І суть в тому, що до кого би я не підійшов і до кого б я не звернувся – рівень сприйняття змінився сильно. Це працює. Зустрічають по зовнішньому вигляду. Хоча я особисто прихильник більш простого і демократичного, в тому числі і в одязі, але мій свідомий експеримент із кардинальними змінами свого життя це підтверджує. Зовнішній вигляд для більшості людей – дуже важлива штука.

І якщо є можливість виглядати струнко і стильно – то краще так виглядати. Звичайно, ще краще таким бути. Але просто таким бути – цього не достатньо. Тож така порада.

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *

 

This site uses Akismet to reduce spam. Learn how your comment data is processed.